Львів’яни пропонують вшанувати пам’ять Вікторії Амеліної перейменуванням вулиці
У Львові активісти проєкту “Деколонізація. Україна” звернулися до міської ради з ініціативою перейменувати вулицю Аральську на честь української письменниці Вікторії Амеліної. Ця пропозиція виникла як спосіб вшанувати пам’ять талановитої авторки, яка трагічно загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську.
Активісти аргументують своє звернення тим, що нинішня назва вулиці не має жодного зв’язку зі Львовом і є лише залишком радянської топоніміки. Натомість, перейменування на честь Вікторії Амеліної створить гармонійний топонімічний ансамбль з сусідніми вулицями, названими іменами інших видатних українських літераторів.
Життя та творчість Вікторії Амеліної
Вікторія Амеліна, уродженка Львова, була не лише талановитою письменницею, але й активною громадською діячкою. Її життя трагічно обірвалося 1 липня 2023 року внаслідок поранень, отриманих під час російського обстрілу Краматорська. За своє коротке, але яскраве життя Вікторія встигла залишити значний слід в українській літературі та культурі.
Амеліна була авторкою кількох романів та дитячих книг, лауреаткою престижної літературної Премії імені Джозефа Конрада. Вона також заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль у Донецькій області, що свідчить про її прагнення розвивати культуру навіть у прифронтових регіонах.
З початком повномасштабного вторгнення Росії Вікторія Амеліна активно долучилася до документування воєнних злочинів на деокупованих територіях України. Її робота з правозахисною організацією Truth Hounds стала важливим внеском у збереження свідчень про звірства окупантів.
Пам’ять і визнання
Пам’ять про Вікторію Амеліну продовжує жити не лише в Україні, але й за її межами. Італійський медіахолдинг Linkiesta планує запустити видавничий дім української та італійської літератури, названий на її честь.
Крім того, британське видавництво Jetstone випустило збірку, присвячену пам’яті письменниці, а американське видавництво Macmillan Publishers St. Martin’s Press готується опублікувати її книгу “Щоденник війни і правосуддя”.
Посмертно Вікторія Амеліна була номінована на премію “Читомо” та отримала Премію за свободу слова від Норвезької спілки письменників. У січні 2024 року президент України Володимир Зеленський нагородив її орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, відзначивши таким чином її внесок у розвиток української культури та документування воєнних злочинів.
Вплив та спадщина
Ініціатива перейменування вулиці на честь Вікторії Амеліної є не лише способом вшанування її пам’яті, але й важливим кроком у процесі деколонізації міського простору Львова. Це дозволить зберегти ім’я талановитої письменниці та громадської діячки в історії міста та надихнути майбутні покоління на творчість і активну громадянську позицію.
Життя і творчість Вікторії Амеліної залишили глибокий слід в українській культурі та суспільстві. Її особистий досвід як письменниці, активістки та документаторки воєнних злочинів став потужним джерелом натхнення для багатьох українців.
Амеліна своєю працею демонструвала, що література може бути не лише мистецтвом, але й інструментом соціальних змін. Її роботи з документування воєнних злочинів підкреслюють важливість збереження правди та пам’яті про трагічні події.
“Правда – це зброя, яка допоможе нам перемогти”, – часто повторювала Вікторія.
Заснування Нью-Йоркського літературного фестивалю на Донеччині стало символом культурного опору та прагнення зберегти українську ідентичність навіть у найскладніших умовах.
Міжнародне визнання творчості Амеліної сприяє поширенню української культури у світі та привертає увагу до ситуації в Україні. Її книги, перекладені різними мовами, стають мостом між Україною та міжнародною спільнотою.
Ініціатива перейменування вулиці на честь Вікторії Амеліної у Львові є частиною ширшого процесу переосмислення міського простору та національної пам’яті. Це крок до створення нової, постколоніальної топоніміки, яка відображає справжніх героїв та героїнь України.
Спадщина Вікторії Амеліної продовжує надихати нове покоління українських письменників та активістів. Її життєвий шлях демонструє, що одна людина може зробити значний внесок у культурний та суспільний розвиток країни, навіть у найважчі часи.
