Українська література під прицілом: “Читомо” розкриває історію культурного геноциду
“Читомо” запустило унікальний спецпроєкт “Стирання слова”, який висвітлює болючу тему знищення української літератури Росією. Цей проєкт, що складається з 8 матеріалів українською та англійською мовами, розкриває різноманітні методи, які використовувалися для придушення українського слова.
Оксана Хмельовська, головна редакторка “Читомо”, підкреслює масштабність та систематичність репресій: “Над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало все більше людей”.
Проте вона наголошує на незламності духу українських митців:
“Та завжди знаходилися люди не зі страху, дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова”.
Проєкт “Стирання слова” висвітлює такі аспекти культурного геноциду:
- Заслання і ув’язнення письменників
- Убивства літераторів
- Руйнування друкарень
- Застосування каральної медицини проти митців
- Використання музеїв для пропаганди
- Знищення бібліотек
- Створення комплексу меншовартості
- Надання привілеїв “ідеологічно правильним письменникам”
Спецпроєкт створено на підтримку виставки “Антитекст” Харківського літературного музею, яка розповідає про долю української культурної спадщини в СРСР. Тетяна Ігошина, заступниця директорки музею, зазначає:
“У виставці ‘Антитекст’ на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз”.
“Стирання слова” реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та має на меті не лише розкрити історичні факти, але й привернути увагу до сучасних проблем збереження української культури.
Вплив та спадщина
Проєкт “Стирання слова” має глибокий вплив на розуміння української культурної історії та сучасності. Він не лише висвітлює трагічні сторінки минулого, але й демонструє незламність українського духу та важливість збереження національної ідентичності через літературу.
Соціальний вплив проєкту важко переоцінити. Він сприяє усвідомленню важливості захисту культурної спадщини та свободи слова, особливо в контексті сучасних викликів.
“Наша мета – не просто розповісти про минуле, але й застерегти від повторення помилок історії”, – зазначає Оксана Хмельовська.
Культурне значення “Стирання слова” полягає у відновленні історичної пам’яті та поверненні забутих імен до культурного дискурсу. Проєкт надихає на переосмислення ролі літератури у формуванні національної свідомості.
“Кожна врятована книга, кожне збережене слово – це перемога над культурним геноцидом”, – наголошує Тетяна Ігошина, підкреслюючи важливість проєкту для майбутніх поколінь.
Дивлячись у майбутнє, “Стирання слова” закладає основу для подальших досліджень та ініціатив, спрямованих на захист та розвиток української культури в глобальному контексті.
